- вирядитися
- —————————————————————————————ви́рядитисядієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вирядитися — див. виряджатися … Український тлумачний словник
вирядитися — [ви/р адиетиес а] р аджус а, диес :а, диец :а, д ац :а; нак. диес а, д іц :а … Орфоепічний словник української мови
вирушати — вирушити (починати відхід, від їзд, відліт із якого н. місця), рушати, рушити, відбувати, відбути; відходити, відійти (про людей пішки; про потяги, пароплави); від їжджати, від їздити, від їхати (про людей, наземний транспорт); виїжджати,… … Словник синонімів української мови
одягатися — 1) = одягтися, одягнутися (в що й без додатка покривати себе яким н. одягом), у[в]биратися, у[в]братися, у[в]дягатися, у[в]дягтися, у[в]дягнутися, одягати, рядитися; наряджатися, нарядитися (у гарне, святкове вбрання); виряджатися, вирядитися,… … Словник синонімів української мови